Олігомери – це молекули, що складаються з кількох повторюваних одиниць, і вони є основними компонентами чорнил, що затвердіваються ультрафіолетовим випромінюванням. Чорнила, що затвердіваються ультрафіолетовим випромінюванням, – це чорнила, які можна миттєво висихати та затвердівати під впливом ультрафіолетового (УФ) світла, що робить їх ідеальними для високошвидкісного друку та нанесення покриттів. Олігомери відіграють вирішальну роль у визначенні властивостей та характеристик чорнил, що затвердіваються ультрафіолетовим випромінюванням, таких як в'язкість, адгезія, гнучкість, довговічність та колір.
Існує три основні класи олігомерів, що тверднуть під дією ультрафіолету, а саме: епоксиакрилати, поліефіракрилати та уретанакрилати. Кожен клас має свої характеристики та застосування, залежно від типу основи, методу твердіння та бажаної якості кінцевого продукту.
Епоксидні акрилати – це олігомери, що мають епоксидні групи в основній частині та акрилатні групи на кінцях. Вони відомі своєю високою реакційною здатністю, низькою в'язкістю та гарною хімічною стійкістю. Однак вони також мають деякі недоліки, такі як погана гнучкість, низька адгезія та схильність до пожовтіння. Епоксидні акрилати підходять для друку на жорстких основах, таких як метал, скло та пластик, а також для застосувань, що вимагають високого блиску та твердості.
Поліефіракрилати – це олігомери, що мають поліефірні групи в основній частині та акрилатні групи на кінцях. Вони відомі своєю помірною реакційною здатністю, низькою усадкою та хорошою гнучкістю. Однак вони також мають деякі недоліки, такі як висока в'язкість, низька хімічна стійкість та виділення запаху. Поліефіракрилати підходять для друку на гнучких основах, таких як папір, плівка та тканина, а також для застосувань, що потребують гарної адгезії та еластичності.
Уретаноакрилати – це олігомери, що мають уретанові групи в основній частині та акрилатні групи на кінцях. Вони відомі своєю низькою реакційною здатністю, високою в'язкістю та чудовою гнучкістю. Однак вони також мають деякі недоліки, такі як висока вартість, високе гальмування кисню та низька швидкість затвердіння. Уретаноакрилати підходять для друку на різних основах, таких як дерево, шкіра та гума, а також для застосувань, що вимагають високої міцності та стійкості до стирання.
На завершення, олігомери є важливими для формулювання та продуктивності УФ-затверджувальних чорнил, і їх можна класифікувати на три основні класи, а саме: епоксиакрилати, поліефірні акрилати та уретанові акрилати. Кожен клас має свої переваги та недоліки залежно від застосування та основи. Розробка олігомерів та УФ-чорнил є безперервним процесом, і нові типи олігомерів та методи затвердіння досліджуються для задоволення зростаючих потреб чорнильної промисловості.
Час публікації: 04 січня 2024 р.
